Особенности выпуска ценных бумаг и обращения ценных бумаг (отдельных их видов)

Акции

Законом установлено новое универсальное правило - любое акционерное общество размещает только именные акции. Ранее подобное ограничение применялось только для банков и ЗАО.

Стаття 6. Акції

1. Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України ( 435-15 ) та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Остается выяснить, что же теперь делать с акциями на предъявителя? В законе имеется п.4 Заключительных положений.

4. Учасники фондового ринку протягом трьох років після набрання чинності цим Законом повинні привести свою діяльність у відповідність із цим Законом.

Закономерно возникает вопрос – так приводить в соответствие или нет? Четкий ответ содержится в определении понятия Акция, что это именная ценная бумага! Не исполнение этого определения позволит говорить о несоответствии ранее выпущенных акций на предъявителя законодательству.

Но п.6 тех же Заключительных положений Закона дает ответ на этот вопрос.

6. Дія цього Закону не поширюється на емісії цінних паперів, рішення про які були прийняті до набрання чинності цим Законом.

Создавая тем самым очередную правовую коллизию, решение которой придется искать на практике в решениях ГКЦБФР или судебных прецедентах. С другой стороны, согласно Конституции законы не имеют обратной силы, поэтому нельзя однозначно утверждать, что акционеры резко обязаны поменять свои акции, тем более что конкретного механизма Закон не предусмотрел.

Закон придал неопределенности в порядке формирования уставного капитала при создании ОАО. До настоящего времени ситуация была такой: с одной стороны, статья 155 ГК обязывала учредителей самостоятельно сформировать уставный капитал ОАО на этапе его создания, а с другой стороны – специальный нормы ХК и Закона "О хозяйственных обществах" от 19.09.91 г., предусматривали привлечение на этом этапе также и третьих лиц путем их предоплаты на акции создаваемого общества.

Применяя к этой ситуации известное правило решения коллизий, когда преимущество отдается специальным нормам, можно было утверждать, что открытую предоплату на этапе создания ОАО прозводить необходимо. Об этом свидетельствовало и применяемое на практике Положение о порядке регистрации выпуска акций открытых акционерных обществ и облигаций предприятий в редакции решения ГКЦБФР от 09.02.2001 года, № 18.

Однако теперь, с вступлением в силу Закона, неоднозначным стало и специальное "ценнобумажное" законодательство. Так, согласно с частью 4 статьи 28 Закона первое размещение акций ОАО производится исключительно закрытым (приватным) среди учредителей. Иначе говоря, учредители обязаны полностью сформировать уставный капитал ОАО.

С формальной точки зрения именно это правило теперь выходит на первый план, а с практической – вся процедура создания ОАО, как и раньше, направленно на открытую предоплату со стороны учредителей. Поэтому остается ждать официальных разъяснений ГКЦБФР и нового закона об акционерных обществах, где долно быть окончательно решен этот вопрос.

Закон запрещает конвертацию простых акций в привилегированные или любые другие ценные бумаги акционерного общества. Акционерные общества теперь могут выпускать привилегированные акции разных классов (с разным объемом прав), но на сумму не более 25 % уставного капитала.

Кроме того, Закон более детально урегулировал вопросы, связанные с оборотом акций. Минимальная номинальная стоимость акции не может быть меньше, чем одна копейка. В сертификате акции теперь отмечается различная обязательная информация: например, вид ценной бумаги, тип и номинальная стоимость акции, имя владельца.

Облигации предприятий

Согласно старому Закону, акционерное общество имело право выпускать облигации на сумму, не превышающую 25% размера его уставного капитала. Хотя новый ГК разрешил АО выпускать облигации на сумму не превышающую размера уставного капитала АО. ГКЦБФР пришлось отдельным решением разрешить АО выпускать облигации на сумму своего уставного капитал.

В то же время старый закон не содержал подобных ограничений для обществ с ограниченной ответственностью. Подобная практика оценивалась по-разному. С одной стороны, АО может привлечь инвестиции путем продажи своих акций, в то время как ООО такой возможности лишено. С другой - ограничения для АО слишком жесткие, в то время как отсутствие "планки" для ООО было почвой для потенциальных рисков. Теперь Закон устанавливает, что любое юридическое лицо (независимо от формы собственности) может выпускать облигации на сумму, не превышающую трех размеров собственного капитала (который может отличаться от размера уставного), или обеспечения, предоставляемого третьими лицами. Но вместе с тем, существует лазейка для выпуска облигаций с превышением норматива, которая используется и сейчас. Эмитент может выпускать облигации на сумму поручительства третьего лица. При этом никаких ограничений относительно поручителя пока нет. Таким образом, если законодатель не внесет изменения в требования к обеспечению, существенного влияния на рынок указанная норма закона не окажет. Причем статья п. 3 статьи 8 Закона вступит в силу спустя два года после опубликования закона. Но поскольку старый Закон потеряет свою силу со вступлением в силу нового, два ближайших года этот вопрос вообще никак не будет регулироваться законодательно.

Облигации могут номинироваться как гривне, так и в валюте, минимальная номинальная тоимость облигации не может быть меньше одной копейки. Сертификат облигации содержать международный идентификационный код.

Облигации местных займов

Стаття 9. Облігації місцевих позик

До облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик.
Рішення про розміщення облігацій місцевих позик приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим або міська рада відповідно до вимог, установлених бюджетним законодавством.

Реєстрацію випуску облігацій місцевих позик здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.

Особливості погашення та реалізації прав за облігаціями місцевих позик визначаються умовами їх розміщення.

Государственные облигации

Стаття 10. Державні облігації України

1. Державні облігації України можуть бути:

довгострокові - понад п'ять років;

середньострокові - від одного до п'яти років;

короткострокові - до одного року.

Если раньше старый Закон предусматривал возможность выпуска в Украине облигаций внутренних и внешних государственных займов, то теперь Закон предоставляет возможность выпускать облигации еще одного вида – целевые облигации внутренних государственных займов Украины.

4. Цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу. Основним реквізитом цільових облігацій внутрішніх державних позик України є зазначення передбаченого законом про Державний бюджет України на відповідний рік напряму використання залучених від розміщення таких облігацій коштів.

Кошти, залучені до Державного бюджету України від розміщення цільових облігацій внутрішніх державних позик України, використовуються виключно для фінансування державних або регіональних програм і проектів на умовах їх повернення в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування здійснюється відповідно до кредитних договорів, що укладаються між державою в особі Міністерства фінансів України та отримувачем коштів. Умови кредитних договорів повинні відповідати умовам випуску цільових облігацій внутрішніх державних позик України з обов'язковим установленням дати обслуговування та погашення кредиту за п'ять днів до дати обслуговування та погашення цільових облігацій внутрішніх державних позик України.

Розміщення державних облігацій України здійснюється у разі дотримання на кінець року граничних розмірів державного зовнішнього та внутрішнього боргу, передбачених Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Казначейские обязательства Украины

В отличие от старого Закона, Закон не устанавливает верхней границы срока, на который могут выпускаться казначейские обязательства. Если ранее долгосрочные казначейские обязательства могли выпускаться сроком от пяти до десяти лет, то теперь они могут выпускаться на любой срок, который превышает, пять лет.

Решение о размещении казначейских обязательств принимает согласно Бюджетного кодекса. В решении предусматриваются условия их размещения и погашения.

Емісія казначейських зобов'язань України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Погашення та сплата доходу за казначейськими зобов'язаннями України гарантується доходами Державного бюджету України.

6. Умови розміщення казначейських зобов'язань України можуть передбачати їх погашення шляхом зменшення зобов'язань перед Державним бюджетом України власника казначейського зобов'язання України на вартість цього зобов'язання.

Депозитные сертификаты

Закон четко определяет форму существования депозитных сертификатов в зависимости от формы их выпуска. Депозитные сертификаты на предъявителя должны выпускаться в документарной форме, именные – в бездокументарной. В отличии от старого Закона не устанавливается ограничение по происхождению денежных средств за которые могут приобретаться депозитные сертификаты. Если ранее устанавливалась обязанность граждан приобретать депозитные сертификаты исключительно за счет собственных средств, а юридических лиц – за счет средств, после уплаты налогов и процентов за банковский кредит, то теперь подобные ограничения отсутствуют.

Ощадний (депозитний) сертифікат - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх розміщення). Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути іменними або на пред'явника.
Іменні ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються у бездокументарній формі, а на пред'явника - у документарній.

В ощадному (депозитному) сертифікаті у документарній формі зазначаються вид цінного паперу, найменування і місцезнаходження банку, що випустив сертифікат, серія і номер сертифіката, дата випуску, сума депозиту, процентна ставка, строк отримання вкладу, підпис керівника банку або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою банку.

Відступлення ощадного (депозитного) сертифіката здійснюється шляхом укладення договору між особою, що відступає права за сертифікатом, та особою, що набуває ці права.

Кроме этого несколько изменились правила определения размера процентов при досрочном погашении сертификатов. В случае досрочного предъявления депозитного сертификата к погашению, банк выплачивает сумму вклада и проценты по вкладу до востребования, если условиями выпуска сертификатов не предусмотрен иной размер процентов. А в старом Законе определялось, что в случае досрочного предъявления сертификата банк выплачивал пониженный процент, уровень которого определялся на договорных условиях при внесении депозита.

Доход за ощадними (депозитними) сертифікатами виплачується під час пред'явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати.
У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та відсотки (за вкладами на вимогу), якщо умовами випуску сертифіката не передбачено інший розмір відсотків.

Назад к плану лекций по ценным бумагам (юридический анализ Закона № 34880-IV "О ценных бумагах и фондовой бирже"), а именно:

На главную