Виды ценных бумаг (цінні папери) и их классификация

Стаття 163 ГК. Цінні папери та їх види

Суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів господарювання.
Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

В Україні можуть випускатися і перебувати в обігу пайові, боргові та інші цінні папери. У сфері господарювання у випадках, передбачених законом, використовуються такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі, сертифікати фондів операцій з нерухомістю (сертифікати ФОН), іпотечні сертифікати (сертифікати з фіксованою дохідністю, сертифікати участі), інші види цінних паперів, передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи), якщо інше не передбачено законом або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі. Цінні папери на пред'явника обертаються вільно.

Стаття 194 ЦК. Поняття цінного паперу

Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Стаття 195. Групи та види цінних паперів

В Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента;

боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання;

похідні цінні папери, механізм розміщення та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;

товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.
Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів.

Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом.

Цінні папери можуть існувати в документарній та бездокументарній формі відповідно до закону.

Серьезная нестыковка наблюдается между ХК и ГК в плане ценных бумаг. В ГК упоминаются три разновидности ценных бумаг: именные, на предъявителя и ордерные. В ХК всего две: именные и на предъявителя.

Стаття 197 ЦК. Передання прав за цінним папером

Права, посвідчені цінним папером, можуть належати:

пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника);

особі, названій у цінному папері (іменний цінний папір);

особі, названій у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).

Законом може бути виключена можливість розміщення цінних паперів визначеного виду як іменних, або як ордерних, або як паперів на пред'явника.

Для передання іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручення цінного паперу цій особі.

Частью 3 ст. 81 ХК установлено преимущественное право акционеров закрытого акционерного общества на приобретение акций, которые продаются другими акционерами. Это новшество. Раньше ЗАОшки любили "забивать" подобную норму в своих уставах, а потом акционеры этих ЗАОшек судились по поводу того, насколько правомерно такое ограничение в уставе. Теперь это положение узаконено, причем действует независимо от того, оговорено оно в уставе ЗАО или нет.

Как отмечается в решении Конституционного Суда от 11.05.2005 г. № 4-рп/2005, если учредительными документами ЗАО закреплено преимущественное право акционеров общества на приобретение акций, отчуждаемых другими акционерами данного общества, то это не является ограничением права собственника акций владеть, пользоваться и распоряжаться своей собственностью, поскольку, подписывая в рамках действующего законодательства Украины учредительные документы ЗАО, акционер добровольно соглашается на установление особого порядка отчуждения объектов своей собственности, принимая при этом на себя соответствующие обязательства. Предписания учредительных документов ЗАО относительно преимущественного права его акционеров на приобретение акций, отчуждаемых другими акционерами общества, не ограничивают права собственника на распоряжение своей собственностью, а устанавливают с его же согласия особый порядок его отчуждения. Если же лица, имеющие преимущественное право на приобретение акций, предложат более низкую цену за акции или будут требовать их отчуждения по ценам ниже рыночных, то собственник акций вправе произвести их отчуждение по рыночной цене, то есть данное право не является абсолютным.

В Законе дано следующее определение ценных бумаг.

Стаття 3. Цінні папери та їх класифікація

1. Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Как видно из определения Закон использует формулировки ГК. Несомненным достоинством Закона является более четкая классификация ценных бумаг. Ценные бумаги по порядку их размещения (выдачи) поделены на эмиссионные (акции, облигации предприятий и местных займов, гособлигации, ипотечные сертификаты, ипотечные облигации, сертификаты фондов операций с недвижимостью, инвестсертификаты, казначейские обязательства) и неэмиссионные (векселя и др.), тогда как старый закон такого разграничения не делал. Сохраняются базовые элементы идентификации бумаг (код, вид, тип, форма), однако в новом законе предложена иная классификация. Например, по форме выпуска ЦБ подразделяются на предъявителя, именные или ордерные, тогда как раньше это считалось типом ценных бумаг (предъявительские и именные). А нынешние типы ЦБ (простые и привилегированные) раньше считались категориями.

Новая классификация может стать причиной путаницы, теперь все акционерные общества будут вынуждены поменять свидетельства о выпуске акций, поскольку новый закон изменил понятие "форма выпуска", появилась "форма существования" (документарная и бездокументарная). Возникнут проблемы с бланками сертификатов акций. Новый закон прописывает новые реквизиты, такие, как "номер и дата выпуска", "количество акций, которые выпускаются", "международный идентификационный номер". Ранее старый Закон не устанавливал обязательности получения международного кода для фиксирования в документах на право собственности. Причем, о каком коде идет речь - непонятно. Национальный депозитарий Украины (НДУ) уже несколько лет присваивает эмитентам международный идентификационный номер ценных бумаг - код ISIN. Однако коды, которые сегодня выдает НДУ, не соответствуют международным стандартам. Они содержат литерные знаки, которые в автоматическом режиме не обрабатываются - международный код содержит только цифры.

Наконец-то Закон нормативно определил понятие индоссамента, не ограниченное отношениями передачи векселя. Так, индоссамент определен как передаточная надпись на ордерной ценной бумаге, удостоверяющей переход прав по ценной бумаге другим лицам. Но интересен тот факт, что, с одной стороны, авторы Закона попытались определить индоссамент как инструмент исключительно для передачи прав по ордерной ценной бумаге. С другой же стороны, Закон содержит ссылку на то, что особенности перехода права собственности на ценные бумаги устанавливаются законодательством о Национальной депозитарной системе. Фактически данная норма Закона не заработает в полную силу без соответствующих изменений в Закон об НДСУ (в Заключительных положениях Закона такие изменения не предусмотрены).

Согласно действующему законодательству Украины, на сертификате именной ценной бумаги указывается имя ее собственника. Изменение собственника влечет за собой необходимость замены сертификата. Права же по такой ценной бумаге переходят к новому собственнику только с момента внесения изменений в реестр собственников именных ценных бумаг. В соответствии со статьей 5 Закона об НДСУ "права на участие в управлении, получение дохода и т.п., возникающие по именным ценным бумагам, могут быть реализованы с момента внесения изменений в реестр собственников именных ценных бумаг". При этом моментом передачи права собственности на именные эмиссионные ценные бумаги по договору купли-продажи все равно будет, согласно действующему законодательству, факт передачи ценной бумаги приобретателю (речь идет только о ценных бумагах, размещенных в документарной форме).

Иначе говоря, купив именные ценные бумаги и получив от прежнего собственника сертификат, новый собственник должен обратиться к регистратору для перерегистрации прав. После внесения изменений в реестр регистратор выдает новый сертификат именной ценной бумаги, в котором указано уже имя нового собственника. Это является основной характеристикой именных ценных бумаг; стороны договора обязательно должны сообщить эмитенту об изменении собственника именных ценных бумаг через регистратора. В другом случае эмитент будет законно продолжать выполнять свои обязательства относительно прежнего собственника.

Становится понятно, что одной передачи сертификата документарной ценной бумаги путем совершения полного индоссамента для перехода прав по ней недостаточно. Для подтверждения права собственности на именную ценную бумагу и возможности его реализовать, кроме владения сертификатом, необходимо осуществить соответствующие изменения в реестре ценных бумаг.

Неоднократно отмечалось, что действующие нормы, предусматривающие сначала переход права собственности на именные ценные бумаги как на имущество (момент совершения индоссамента), а после - переход прав по ценным бумагам как уступку прав кредитора по обязательствам эмитента - должника (момент внесения в реестр), производят отрицательный эффект. Учитывая двойственность природы ценной бумаги, сама ценная бумага и обязательства, возникающие по ней, связаны неразрывно. Расхождение во времени между указанными событиями создает существенный риск для собственника в процессе выполнения соответствующих договоров.

К сожалению, сегодня для акционеров привычными являются случаи, когда собственник какое-то время не может реализовать свои права по именной ценной бумаге, а лицо, которое произвело ее отчуждение, продолжает получать преимущества по ней.

Очевидно, чтобы исправить сложившуюся ситуацию, возникновение права собственности на именные ценные бумаги необходимо связывать только с моментом внесения изменений в реестр. К сожалению эта коллизия не нашла своего решения в Законе. Хотя без изменения Закона об НДСУ окончательное решение коллизии не возможно.

Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент).

До емісійних цінних паперів належать:

акції;

облігації підприємств;

облігації місцевих позик;

державні облігації України;

іпотечні сертифікати;

іпотечні облігації;

сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі – сертифікати ФОН);

інвестиційні сертифікати;

казначейські зобов'язання України.

Цінні папери, що не належать згідно із цим Законом до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи та/або види цінних паперів.

3. Цінні папери за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні.

4. Цінні папери за формою випуску можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні.

Права, посвідчені цінним папером, належать:

пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника);

особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір);

особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).

5. В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів відносяться:

акції;

інвестиційні сертифікати;

боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться:

облігації підприємств;

державні облігації України;

облігації місцевих позик;

казначейські зобов'язання України;

ощадні (депозитні) сертифікати;

векселі;

іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться:

іпотечні облігації;

іпотечні сертифікати;

заставні;

сертифікати ФОН;

приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;

похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;

товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Стаття 4. Передача прав за цінними паперами

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.
Обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом.

Для передачі іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручити цінний папір цій особі.

Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому законами України.

Права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту. Індосант відповідає за наявність та здійснення цього права. Згідно з індосаментом до особи, якій (або у розпорядження якої) передаються права, посвідчені цінним папером (індосата), переходять усі ці права. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, щодо якої має бути здійснене виконання зобов'язань) або ордерним (із зазначенням такої особи).

Особливості обліку та переходу права власності на цінні папери встановлюються законом.

Назад к плану лекций по ценным бумагам (юридический анализ Закона № 34880-IV "О ценных бумагах и фондовой бирже"), а именно:

На главную